Home » господарський процес » Коротко про головне в новому господарському судочинстві. Практичне порівняння. Частина 5 (розділ III (гл.3-8 ГПК).

Коротко про головне в новому господарському судочинстві. Практичне порівняння. Частина 5 (розділ III (гл.3-8 ГПК).

Порівняно з усіма іншими судовими процесами, законопроектом №6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» найбільше змін вноситься саме в господарський процес, уніфіковуючи його і вводячи раніше невідомі правові інститути.

Щодо підготовчого провадження та розгляду справи по суті в господарському судочинстві необхідно зупинитися на наступних моментах, закріплених в нормах нового ГПК:

  1. Підготовче провадження .

Перш ніж перейти до підготовчого провадження   можна використати інфографіку позовного провадження (Електронний ресурс- Режим доступу: http://jrc.org.ua/news/article/117) з доповненнями стосовно господарського процесу.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ст.178).

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виключних випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

На стадії підготовчого провадження, фактично до підготовчого засідання може пред’являтися зустрічний позов. Відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ст.181).

Щодо зустрічного позову, то законодавець дещо чіткіше уточнив взаємопов’язаність зустрічного позову з первісним. Так, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, у випадку порушення вимог- аналогічно з первісним позовом.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні суд згідно з ст.183:

1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з’ясовує наявність підстав для відводів;

2) з’ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об’єднання справ і роз’єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

5) може роз’яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

6) з’ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

7) з’ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів, та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;

10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;

11) направляє судові доручення;

12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;

13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;

14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;

15) встановлює порядок з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

16) з’ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

17) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;

18) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань – у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

 

  1. Врегулювання спору за участю судді, мирова угода.

Це найбільша і найнеочікуваніша новела для судового процесу. Про медіацію не говорив лише лінивий, але щоб фактично медіатором виступав суддя – принаймні цікаво.

Таким чином за згодою сторін у господарському процесі можлива ще одна стадія (чи підстадія, процедура) – врегулювання спору за участю судді. Зрозуміло, що не по багатьох справах буде така згода сторін, адже не потрібно забувати, що з 1.01.2019р. представництво по справах здійснюватиметься адвокатами, які і самі намагатимуться спочатку вирішити спір в досудовому порядку і до того ж є професійними фахівцям. Хоча все це настільки революційно, що вже хотілося б на це подивитися.

Врегулювання спору за участю судді проводиться під час підготовчого провадження до початку розгляду справи по суті (ст. 187). Не допускається у спорах: 1) про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у випадку вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі. Повторне проведення врегулювання спору за участю судді не допускається.

Врегулювання спору за участю судді проводиться суддею-доповідачем одноособово незалежно від того, в якому складі розглядається справа у формі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції. Суддя може оголосити перерву в межах строку проведення врегулювання (протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про його проведення, без можливості продовження).

Під час проведення спільних нарад (суддя, всі сторони, їх представники) суддя з’ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз’яснює сторонам предмет доказування щодо категорії спору, який розглядається, пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, направлені на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору. Під час закритих нарад (за ініціативою судді з кожною зі сторін окремо) суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні можливі шляхи мирного врегулювання спору.

Чому це все ж врегулювання спору за участі судді, а не медіація , напевне тому, що суддя не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказів у справі. Відповідно суддя повинен пропонувати стороні можливі шляхи мирного врегулювання спору, але не може надавати сторонам рекомендації, юридичні поради. Коли закінчується перше і чи це вже не друге досить суб’єктивно і не врегульовано.

Інформація, отримана будь-якою із сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами, забороняється використовувати портативні, аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис. Останнє у різних публікаціях вже викликає інтерес, здивування і попереднє звинувачення суддів, оскільки відсутня відкритість і прозорість.

Врегулювання спору за участю судді припиняється (ст.190): 1) у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді; 2) у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді; 3) за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін; 4) у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

Про припинення врегулювання спору за участю судді постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає, одночасно поновлюється провадження у справі.

Цілком слушно, що у разі припинення врегулювання спору за участю судді у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді; у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді; за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін, справа передається на розгляд іншому судді, визначеному автоматизованою системою.

Декілька реплік –прогнозів.

Для початку врегулювання спору за участю судді може використовуватися як законний спосіб за погодженням сторін зупинити провадження на один місяць, відповідно продовжити строк підготовчого провадження, що цілком позитивно, оскільки – всі «за». По-друге , може використовуватися однією із сторін для намагання у законний спосіб позбутися незручного судді ( основне- отримати згоду контрагента на таку процедуру, а потім всі три підстави передачі справи іншому судді підходять). По- третє, власне і суддя, який переконає сторони перейти до цієї процедури, може успішно вийти із складної справи, отримавши своє навантаження за неї і передавши її іншому судді.

Щодо мирової угоди, відмови позивача від позову, то можна зазначити, що зміни не значні.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ст. 192). Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін ( ст.193).

По- іншому врегульовано питання щодо умов мирової угоди і предмету спору. Так, законодавець передбачив, що у мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета cпору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України “Про виконавче провадження”. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

 

  1. Розгляд справи по суті : загальні положення.

У господарському процесі знову не йде мова про розумні строки розгляду справи , а регламентовано ці строки. Правда, самі строки у порівняні із колишніми 2 місяці (або ще + 15 днів) значно збільшилися- до 90 днів ( або ще плюс 30 днів).

Зокрема, у ст.196 передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження ( ще на 30 днів) – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи попередню судову практику, напевне , у всіх випадках необхідно буде рахувати календарні дні.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні, яке проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань. Під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.

 

Суттєві зміни є щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ст.198):

– учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. В порівнянні з попередньою редакцією як мінімум на дві законних підстави збільшено можливість для суду не здійснювати відеоконференцію : 1) визнати обов’язковою явку у судове засідання , що наразі звичне явище, 2) в ухвалі про відкриття провадження у справі не зазначити про наявність у суді технічної можливості, при цьому в обов’язкових реквізитах ухвали про відкриття провадження (ст.177) цього не зазначено.

– заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання ( було 7 днів), крім того, нове і те, що копія заяви в той же строк надсилається іншим учасникам справи.

– учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. Раніше з власної квартири ( будинку), офісу лише мріялось приймати участь в режимі відеоконференції,

– виключно у приміщенні суду брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повинні свідок, перекладач, спеціаліст, експерт.

 

Значно більше на відміну від ст.74 попередньої редакції врегульовані права у судовому засіданні головуючого судді. Зокрема, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу, розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов’язків, про що зазначається в протоколі судового засідання (ст.199).

 

Нарешті на законних підставах ( стаття 200) присутні у судовому засіданні особи можуть звертатися і до суддів господарського суду , як і   до суддів інших суддів словами “Ваша честь”. Раніше жодна із редакцій ГПК такого права не надавала і судді господарських судів, які подали або подадуть у відставку до введення в дію нового ГПК на таке звернення ніколи не сподобилися.

Особлива   увага на імперативну норму ст.201 – учасники справи передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника. Відповідальності не передбачено, але обов’язки судових розпорядників унормовано, не погано б було збільшити їх штатну чисельність в декілька разів для виконання цієї норми.

 

  1. Розгляд справи : стадії.

На відміну від попередньої редакції ГПК , яка розгляд справи на стадії не поділяла , і відповідно господарський процес, наприклад, був без судових дебатів, без чіткого поділу на частини, в новому ГПК все це уніфіковано з іншими судовими процесами. Чи зробить це господарський процес більш оперативним і мобільним, то напевне ні, але уніфікація завжди позитивна.

Фактично розгляд справи у ГПК розділений на такі стадії :1) відкриття розгляду справи по суті, 2) з’ясування обставин справи та дослідження доказів, 3) судові дебати та ухвалення рішення.

 

Щодо відкриття розгляду справи по суті, то можна звернути увагу на таке:

– відкриття судового засідання, наслідки неявки в судове засідання учасника справи або учасників судового процесу, оголошення складу суду та багато інших процедур в господарському процесі запозичено з КАСУ,

– цікаво з роз’ясненням головуючим прав та обов’язків : права і обов’язки головуючий роз’яснює за клопотанням учасника справи , 2) коли учасника справи представляє адвокат головуючий не роз’яснює прав та обов’язків , напевне навіть за клопотанням,

– для судів появляється ще одна стаття витрат, оскільки свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення, яких на даний момент у господарських судах переважно немає.

 

Щодо з’ясування обставин справи та дослідження доказів , то можна звернути увагу на таке:

– головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу.

– якщо учасники судового процесу висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді – “так” чи “ні”.

– суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

– допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених кодексом.

– головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета спору.

– учасник справи (його представник) може бути допитаний як свідок якщо обставини, викладені ним у заяві свідка, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності.

– про закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

 

Щодо судових дебатів та ухвалення рішення, то можна звернути увагу на таке:

– у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи, у них можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. В дебатах учасник виступає самостійно або призначає для виступу одного представника.

– після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення. Ще одна стаття витрат для судів, оскільки фактично за нарадчу кімнату наразі виступають переважно кабінет суді або зал судового засідання.

– якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (у судовому засіданні не пізніше п’ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог).

 

Суттєві зміни наявні і щодо фіксування судового процесу. Так, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ст.223). Однак, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу – таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи або за ініціативою суду. Технічний запис судового засідання, є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. Учасник справи має право отримати копію технічного запису судового процесу.

 

На відміну від попередньої редакції протокол судового засідання (ст.224) підписується секретарем судового засідання невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання. Відповідно суддя не підписує протокол, строк підписання протоколу зменшено з 3-х денного до невідкладного. Крім того, у протоколі повинні відображатися: порядковий номер вчинення процесуальної дії; назва процесуальної дії; час вчинення процесуальної дії; ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, їх розгляд, ознайомлення залишилися майже в попередній редакції із стабільним 5-ти денним строком.

Окремо врегульовано порядок складання і оформлення протоколу вчинення окремої процесуальної дії.

 

  1. Відкладення розгляду справи, залишення позову без розгляду, закриття та зупинення провадження   у справі.

Відкладення розгляду справи.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні ( ст.203) з таких підстав:

– неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого нема відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

– перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними ( в попередній редакції замість перших двох підстав була одна дуже загальна- нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу),

– виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли судове засідання може відбутися без участі такої особи;

– необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження ( в попередній редакції було значно більше підстав щодо доказів- неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів).

При цьому встановлені умови за яких суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання : неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявка представника в судове засідання, якщо в судове засідання з’явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявка в судове засідання учасника справи, якщо з’явився її представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов’язковою.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали.

На відміну від попередньої редакції, згідно якої про відкладення розгляду справи обов’язково виносилась ухвала, тепер ухвала постановлюється лише, якщо учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі. В інших випадках про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні ( ст.217).

Залишення позову без розгляду.

Суд залишає позов без розгляду ( ст.227):

1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності ( нове для господарського судочинства);

2) позовну заяву не підписано, або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано ( цілком обгрунтовано доповнено випадком, коли позовна заява взагалі не підписана);

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав ( з попередньої редакції вилучено наявність спору у провадженні іншого органу, який діє в межах своєї компетенції),

4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору ( редакція змінилася по формі , а не по суті, новим є хіба що не повідомлення причин неявки);

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду ( нове, уніфіковано з іншими судовими процесами);

6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду (нове, враховуючи зміни в інші правові інститути);

7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана ( раніше була подібна підстава для припинення провадження у   справі, сама норма відповідає попередній судовій практиці – при наявності третейського застекреження позивач може подати позов до господарського суду, але суд буде вирішувати такий спір лише якщо щодо цього не заперечує відповідач),

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, визначених щодо позовної заяви, щодо документів, що додаються до позовної заяви, щодо надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, щодо об’єднання позовів, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк   ( нові   підстави );

9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява ( у попередній редакції такою підставою бу випадок, коли громадянин відмовився від позову, який було подано в його інтересах прокурором),

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду ( нове, пов’язане з зловживанням процесуальними правами);

11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана ( нова підстава).

Закриття провадження у справі.

Особлива увага на те, що уніфіковано з іншими судовими процесами, оскільки раніше тільки в господарському процесі було припинення провадження   у   справі, тепер- закриття провадження.

Господарський суд закриває провадження у справі ( ст.232):

1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства ( лише редакційно змінили «вирішенню в господарських судах України» на «вирішення в порядку господарського судочинства»). Однак, при закритті провадження з цієї підстави суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

2) відсутній предмет спору   ( підстава , яка залишена без змін);

3) суд встановить окремі обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі (ст.176)- є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом ( підстава, яка залишена без змін). Однак, наявність ухвали про закриття провадження за цією підставою не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана ( редакційно приведено у відповідність до судової практики, оскільки раніше не було зрозуміло час укладення угоди про передачу спору на вирішення до чи після відкриття провадження );

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва ( не суттєва зміна «припинено юридичну особу» замість «припинено діяльність суб’єкта господарювання» може призвести до виключення з цієї підстави ФОПів, хоча з іншої сторони санкціоновано судову практику щодо того, що якщо припинено ФОП, то суд продовжує слухання справи щодо фізичної особи);

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом ( підстава , яка залишена без змін).

Зупинення провадження у справі.

Законодавцем більш детально врегульовано порядок та підстави зупинення провадження у справі, чітко розмежовано підстави, коли суд зобов’язаний зупинити провадження у   справі і коли суд може зупинити провадження у справі, запроваджено зовсім нові для господарського судочинства підстави для зупинення.

Зокрема, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі (ст.228) у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

5) об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Остання підстава уточнена порівняно з попередньою редакцією, хоча складності із визначенням «об’єктивної неможливості розгляду» залишаться. Можна нагадати, що філософське поняття «об’єктивності» не залежить від людської свідомості, що, на жаль, завжди з’ясовується суб’єктивно.

Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі ( ст.229) у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі. Крім випадку, коли відсутня сторона веде справу через свого представника;

2) призначення судом експертизи;

3) направлення судового доручення щодо збирання доказів;

4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

5) надходження заяви про відвід судді;

6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Знову ж таки остання підстава найбільш цікавіша.

У новому ГПК більше дисципліновано суд щодо поновлення провадження у справі. Так , згідно з ст.231 провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Раніше строк поновлення був відсутнім.

 

Продовження слідує….

Ю. Олійник

Адвокатське об’єднання “Лучковський і партнери”

 

Читати частину 1

Читати частину 2

Читати частину 3

Читати частину 4

Читати частину 6

Читати частину 7

Читати частину 8


1 коментар

Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Категорії

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30