Home » господарський процес » Ю. Олійник. Коротко про головне в новому господарському судочинстві. Практичне порівняння. Частина 4 (розділ II та III (гл.1-2 ГПК).

Ю. Олійник. Коротко про головне в новому господарському судочинстві. Практичне порівняння. Частина 4 (розділ II та III (гл.1-2 ГПК).

Враховуючи  суттєві зміни в норми загальних положень ГПК зрозуміло, що і форми господарського судочинства не могли залишитися у попередній редакції.  Доцільно нагадати, що у ст.13 ГПК визначено дві форми господарського судочинства: 1) наказне провадження; 2) позовне провадження, яке у   свою чергу ділиться на: а) загальне, б) спрощене.
Щодо наказного та позовного провадження необхідно зупинитися на наступних моментах, закріплених в нормах  нового ГПК:

20. Наказне провадження.
Все найкраще з наказного провадження  у цивільному процесі  впроваджено в господарський процес.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду визначених кодексом вимог, підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень (ст148).
Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи – підприємці. При цьому такий заявник на свій вибір може замість наказного провадження  вибрати спрощене позовне провадження.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб  (з 1.01.2017 року – 160000 гривень, а з 1.12.2017р. (тому не менше і на 1.01.2018р. )  – 176200 грн.).
Підставами для відмови у видачі судового наказу ( ст.153) визначено: 1) заява подана з порушеннями вимог; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам наказного провадження; 4) наявні обставини, зазначені у підставах для відмови у  відкритті позовного провадження; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Ухвала суду про відмову у видачі наказу постановлюється не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви. Натомість  суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження (ст.155). Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований. Заяву про його скасування боржник має право подати протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів.
У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили (ст.160). Суд протягом п’яти днів з дня набрання судовим наказом законної сили надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого судового наказу у Єдиному державному реєстрі судових рішень та Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, стягувачу на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим чи цінним листом, у разі відсутності офіційної електронної адреси.
Пропоную скористатися дуже вдалою інфографікою (Електронний ресурс- Режим доступу:  http://jrc.org.ua/news/article/117) з незначними доповненнями.

 


21. Позовне провадження, письмові заяви учасників справи.
Письмові заяви  поділяються на : 1 ) заяви по суті справи, 2 ) заяви з процесуальних питань.
Види  заяв по суті справи (ст.162): 1) позовна заява; 2) відзив на позовну заяву (відзив); 3) відповідь на відзив; 4) заперечення; 5) пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
При розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у цих  заявах. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Можна також відмітити особливості щодо подання документів  в електронній формі (ст.43):
– процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
-якщо кодексом передбачено обов’язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятись вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
– якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
– якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, що подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

22. Позовна заява, відзив на позов.
Якщо аналізувати  заяви по суті справи , то найбільш актуальним є зміст позовної заяви  ( ст.162). Увагу звертають наступні нові обов’язкові реквізити, недотримання яких буде мати наслідком залишення позову без руху:
– поштовий індекс;
– відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
– зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні ( раніше було зазначено – зміст позовних вимог) ;
– правові підстави позову ( раніше -законодавство, на підставі якого подається позов);
– зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
– попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;
– підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Щодо ціни позову, то її загальне визначення залишилося майже без змін з тими ж неточностями.  Так,  ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Однак, безакцептного порядку на  законодавчому рівні не закріплено після відміни безакцептного списання ще в 90-тих роках. Безакцептне списання в банківській практиці було своєрідним попередником договірного списання ( термін , який вживається сьогодні).
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи. Зазначене положення не нове, але дещо уточнено.
Більш важливішою для застосування у практиці буде норма про те, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою. Відповідно будь=які  інші варіанти на відміну від попередньої судової практики відсутні.

Увагу звертають наступні моменти, не дотримання яких буде мати наслідком залишення позову без руху щодо документів, що додаються до позовної заяви (ст.165).
До позовної заяви додаються,  крім документів про сплату судового збору, документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Раніше було – надаються докази відправлення цих документів лише відповідачу. Тепер, враховуючи, що учасником  справи є третя особа, можна не правильно подумати про необхідність подання документів, що підтверджують відправлення  цих документів і третій особі. Хоча теоретично при поданні позову третьої особи ще немає (норма ст.51 нового ГПК це підтверджує- статус третьої особи набувається після ухвали суду).  Однак, ст.177 ГПК вирішує цю суперечність : якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження. Тому  у  ст.165 ГПК недоречно було замінювати «відповідача» на «учасників справи».
Закріплений новий основний обов’язок при поданні позову- позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування.

Значно важливішим став відзив (ст.166) або відзив на позовну заяву (ст.162), хоча назву можна було б законодавцю зазначати однаковою.
Згідно з ст.166 ГПК у  відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, хоча у цій же статті зазначено, що у ньому  як і раніше крім заперечень  можливе повне або часткове визнання позовних вимог.
Відмінності щодо того, що повинен містити відзив порівняно з попередньою редакцією:
– повне найменування (для юридичних осіб) або ПІБ (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, якщо такі є;
-у разі повного або часткового визнання позовних вимог – вимоги, які визнаються відповідачем;
-обставини, які визнаються відповідачем, а також правова оцінка обставин, надана позивачем, з якою відповідач погоджується;
– заперечення (у разі наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
– перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
– заперечення (у разі наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
– попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.
При цьому якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Доречно нагадати, що  не надання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк може потягнути за собою накладення штрафу.
Передбачено також , що до відзиву додаються:
– докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
– документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

23. Інші заяви по суті справи.
У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення (ст.167).
До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені для відзиву.
Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи – отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу – надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення ( ст.168).
До заперечення застосовуються правила, встановлені для відзиву.
Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позов (ст.169).
До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені для відзиву.

24. Заяви з процесуальних питань.
Згідно з ст.170 до заяв з процесуальних питань віднесені: заяви, клопотання, заперечення проти заяв і клопотань.
У них при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі.
Встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення. Зокрема, вони повинні містити:
– повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (ПІБ) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи – підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР;
– найменування суду, до якого вона подається;
– номер справи, прізвище судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
– зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
– підстави заяви (клопотання, заперечення);
– перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
– інші відомості, які вимагаються  кодексом.
При цьому суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання цих вимог  повертає її заявнику без розгляду.
Досить   цікава  допомога учасниками справи  судді. Згідно з ст. 171 учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

25. Відкриття провадження у справі, пред’явлення позову.
Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді ( ст.172).
Позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається кодексом.
Отримано  нарешті  господарським судочинством і    можливість роз’єднання позовів (ст.176). При цьому розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз’єднання позовних вимог.
Щодо об’єднання, то в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Надано в кодексі  і   визначення «похідної позовної вимоги», якою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об’єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача ( в господарському провадженні це досить революційно).
Об’єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні – до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Справи, що знаходяться у провадженні господарського суду, в разі об’єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.  Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об’єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об’єднання.

26. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмова у відкритті провадження.
Значним позитивом для позивачів є введення в господарський процес інституту  залишення позовної заяви без руху (ст.175).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог 1) щодо змісту   позовної заяви, 2) без документів, що необхідно додавати до позовної заяви, 3) без надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно оплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду.
Наявні також зміни щодо повернення позовної заяви.
Перш за все якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
З’явилися нові підстави для повернення позовної заяви :
– заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності або  не підписано;
– до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви;
– відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи;
– позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду ( N.B.- при поверненні з цих підстав судовий збір позивачу не повертається) ;
– до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.
При цьому залишилися підстави, передбачені старою редакцією ст.63 ГПК щодо підписання особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; порушення правил об’єднання позовних вимог; до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.
Однак, не буде по новому законодавству підставним повернення позовної заяви  у випадках, коли у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;  не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;  не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.  При цьому більшість з цих обставин – це підстави для залишення позовної заяви без руху.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Можна відмітити, що заяви, скарги, клопотання, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зазнав   змін і  правовий   інститут « відмови у  прийнятті позовної заяви» ( колишня ст.62 ГПК ), оскільки згідно з ст.176 ГПК  тепер це буде «відмова у відкритті провадження у справі». Наступні підстави:
1) заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (раніше – не підлягає розгляду  в господарських судах України). При цьому  суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Однак, знову як і раніше проблема, якщо спір не підлягає вирішенню у судах взагалі ( наприклад, визнання недійсною накладної),
2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами ( уточнено щодо ухвали про закриття провадження та наявності судового наказу);
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав
4) є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документу на примусове виконання такого рішення ( раніше  було наявність справи  в  іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір);
5) є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав ( нова підстава);
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб’єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред’явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (уточнено лише «припинено суб’єкта господарювання» замість «припинено  діяльність суб’єкта господарювання»).

27. Відкриття провадження у  справі.
Всі судові процеси  нарешті уніфіковані, і у господарському процесі замість «порушення провадження у    справі» стає  «відкриття провадження у  справі» (ст.177).
За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків.  Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п’яти днів з дня отримання судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи – відповідача.
Можна прогнозувати , що ухвали про відкриття провадження наповняться більшим змістом, що не дивно оскільки  запровадженні  обов’язкові вимоги до  цих ухвал в порівнянні з попередньою редакцією. Зокрема, :
– місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб) сторін по справі;
– предмет та підстави позову ( з підставами буде складно, оскільки і правові, і фактичні підстави дуже складно буде перераховувати), а законодавець не уточнює які саме підстави) ;
– за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;
– дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження або  дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;
– результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін;
– строк для подання відповідачем відзиву на позов;
– строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;
– строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження;
– веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.
У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.  Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Наберуть чинності також норми, які, напевне,  усувають помилки суддів при відкритті провадження , однак,  можливе ці норми необхідно тлумачити і по іншому. Зокрема, є норма п.11 ст.177 ГПК : суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 163, 165, 173 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
При цьому  якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Продовження слідує …

Ю. Олійник

Адвокатське об’єднання “Лучковський і партнери”

Читати частину 1

Читати частину 2

Читати частину 3

Читати частину 5

Читати частину 6

Читати частину 7

Читати частину 8

Категорії

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30