Home » господарський процес » Ю. Олійник. Коротко про головне в новому господарському судочинстві, практичне порівняння. Частина 8 (розділи IV ( гл.3)- IX ГПК).

Ю. Олійник. Коротко про головне в новому господарському судочинстві, практичне порівняння. Частина 8 (розділи IV ( гл.3)- IX ГПК).

Зміни і новели закріплені в нормах нового ГПК   щодо майже всіх правових інститутів, у   т.ч. щодо перегляду рішень за нововиявленими обставинами, виконання судових рішень, тощо.

 

 

  1. Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.

Спочатку інфографіка (Електронний ресурс- Режим доступу: http://jrc.org.ua/news/article/117) з незначними доповненнями.

Щодо підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами (ст.321).

Нове те, що частина раніше встановлених підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами стали підставами перегляду судових рішень за виключними обставинам. Зокрема:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

У підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами внесені незначні доповнення:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи   ( підстава доповнена на відміну з попередньою застереженням «що не були встановлені судом»);

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі (фактично доповнено, що не лише вироком , а й ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також щодо завідомо неправдивих показань свідка).

Встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були судом встановлені.

Строк і порядок подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами частково змінений :

– по заяві щодо істотних для справи обставини- протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення ( раніше фактично було – протягом 1 місяця з дня встановлення цих обставин),

– трьохрічний строк, пізніше якого не могла бути подана раніше заява про НВО, залишений лише для заяви з підстав істотних для справи обставин, а по всіх інших підставах значно збільшений- не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Ці строки не можуть бути поновлені.

Можна також відмітити, що заява про перегляд судових рішень у зв’язку з виключними обставинами, а саме встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом розглядається Верховним Судом у складі Великої Палати.

Статтею 323 встановлені форма і зміст заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, яка повинна відповідати вимогам Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

До заяви додаються:

1) документи, що підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів ( на відміну від попередньої редакції надсилається копія не лише сторонам, а й третім особам) ;

2) документ про сплату судового збору;

3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин (в попередніх редакціях на цьому не акцентувалася увага);

4) документ, який підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, -якщо заява підписана таким представником;

5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву,

6) у разі пропуску строку на подання заяви – клопотання про його поновлення.

Можна нагадати суттєву зміну щодо складу суду ( ст.33)- розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим же складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалась суддею одноособово або у складі колегії суддів.

Для вирішення судом питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами в становлений – п’ятиденний строк після надходження заяви до суду (ст.324). До заяви, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених кодексом застосовуються правила як щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

Підкореговано строк розгляду заяви судом – «протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами» замість попередньої редакції- «у місячний строк з дня надходження заяви», фактично збільшено (максимально на 5 днів).

У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Доповнено норми повноважень суду за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Зокрема, суд може скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду, а Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (ст.326).

 

  1. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у господарських справах.

Щодо звернення судових рішень до виконання ( ст.328).

Виконавчими документами є наказ, судовий наказ (при наказному провадженні), ухвала суду.

Є зміни до наказів суду. Так, накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду – електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).

Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ   вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документу у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

Важливо, що за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходи, передбачені статтею 138 цього Кодексу ( заходи забезпечення позову).

У разі вирішення питання про: виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; звернення стягнення на грошові кошти, що належать третім особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження – суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення.

Заяву про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню суд розглядатиме в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника (ст.329), а не в п’ятиденний строк як це було раніше.

Повністю змінені правові норми щодо мирової угоди в процесі виконання (ст.331). Зокрема, передбачено, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.

Щодо зміни способу, порядку виконання судового рішення, то господарський процес приведено у відповідність до норм Закону України «Про виконавче провадження» і суд, зокрема, може також встановити спосіб та порядок виконання судового рішення ( ст.332).

Крім того, визначено такі новели та уточнення:

-вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи – тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

-розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

– при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

 

Ще більші зміни у повороті виконання рішення, постанови ( ст.334). Основне те, що акцент перенесено на суд апеляційної чи касаційної інстанції. Зокрема,

– суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

– якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

– суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

– якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням.

– до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем ( нарешті ГПК відійшов від архаїзму про те, що обов’язково повинна була бути додана довідка , підписана керівником і головним бухгалтером).

-при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Акцент , як зазначалося , перенесено на суд апеляційної чи касаційної інстанції. Однак, є і норма про те, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено цими судами, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Крім того, обмежено строк можливості скористатися поворотом виконання і встановлено строк розгляду заяви. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви.

 

Зовсім новими нормами доповнено ГПК щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ст.336). Зокрема, визначено, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.

По-іншому і детально врегульовано і звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку ( ст.337). Зокрема, в попередній редакції звернення стягнення на нерухоме майно взагалі не було передбачено, як і право стягувача ініціювати питання звернення стягнення на грошові кошти ( раніше лише заяви державного виконавця чи приватного виконавця).

Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження.

Надано новими нормами ГПК і право господарському суду застосовувати як виключний захід забезпечення виконання судового рішення тимчасове обмеження фізичної особи – боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом (ст.338). Останнє застосовується в порядку, визначеному Кодексом для забезпечення позову. Може бути ухвала про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Позитив всіх останніх новел також у тому, що вони можуть бути застосовані до виконавчих проваджень, які відкриті раніше, хоча це і не прописано у тексті закону.

 

  1. Судовий контроль за виконанням судових рішень.

ГПК доповнено новим розділом щодо судового контролю за виконанням судових рішень, який раніше замінювала одна стаття ГПК (ст.121-2) щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців.

Новели :

– про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду ( раніше цього не було передбачено),

-скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (раніше строк не був зазначений , тому за роз’ясненнями ВГСУ допускався розгляд у загальний двохмісячний строк),

– у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) ( ст.344),

-судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника ( можна звернути увагу, що у даному випадку судові витрати це не судовий збір, а всі інші).

– про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

 

  1. Оскарження рішень третейських судів, видача наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

Перш за все необхідно нагадати, що ці питання віднесені до компетенції апеляційного господарського суду .

Так, заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом стороною, третьою особою протягом дев’яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, а особою, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та (або) обов’язки, -протягом дев’яноста днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення третейського суду (ст.347).

Є наступні зміни, на які можна звернути увагу:

– до заяви додаються докази направлення копій заяви про скасування рішення третейського суду та доданих до неї документів (матеріалів) учасникам судового розгляду, а не як раніше- копії заяви про скасування рішення третейського суду та доданих до неї документів (матеріалів) відповідно до кількості учасників судового розгляду.   Аналогічна   ситуація і з заявами про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

– справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями,

– до постановлення ухвали за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду будь-яка сторона має право в установлені законом порядку та строки звернутись до цього ж суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання цього ж рішення та просити розглянути її спільно із заявою про скасування цього рішення в одному провадженні. Аналогічно і навпаки при подачі заяви про видачу наказу на примусове виконання.

– наказ вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня його видання в порядку, встановленому Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів.

 

  1. Відновлення господарським судом втраченого судового провадження.

Законодавчого регулювання набуло і відновлення господарським судом втраченого судового провадження ( стст.358-365).

Втрачене судове провадження у справі може бути відновлене за заявою учасника справи (в письмовій формі до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції) або за ініціативою суду.

До заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності – клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження. Однак, заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

Суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках: 1) подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду; 2) заява подана після закінчення строку і суд відхилив клопотання про його поновлення.

При розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

а) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

б) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

в) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

г) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

ґ) відомості Єдиного державного реєстру судових рішень;

д) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

е) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках – осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.

На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз’яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

 

  1.   Провадження у справах за участю іноземних осіб.

Перш за все розширено суб’єктний склад, раніше іноземних суб’єктів господарювання, тепер- всіх іноземних осіб.

Крім того, ще одна суттєва    зміна:

Нова редакція – у разі неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, якій мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими. Раніше- у разі повторної неявки.

 

Після порівняння нового господарського судового процесу   склалося враження, що не більше 10 % попередніх норм отримали шанс на продовження існування, а решта норм або нові або частково змінені.

Безумовно, що будь-які зміни – це прогрес і надія на краще, немає меж удосконаленню.

На даний час законопроект №6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» з окремими поправками до нього, прийнятий Верховною Радою України 3 жовтня 2017 року, вже перебуває на підписі у Президента України.     Вже призначені   судді нового Верховного суду. Тому підписання Президентом України з наступним опублікуванням Закону та рішення Пленуму Верховного суду про початок його роботи запустять механізм суттєвих змін в судові процеси, найзначніші з яких у господарський процес.

Чи зроблять такі зміни господарське судочинство ефективнішим, мобільнішим?

Поживемо-побачимо…

 

Ю. Олійник

Адвокатське об’єднання “Лучковський і партнери”

 

Читати частину 1

Читати частину 2

Читати частину 3

Читати частину 4

Читати частину 5

Читати частину 6

Читати частину 7

 

Категорії

Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30